Реклама:
Інсульт - це клінічний синдром, що характеризується раптовою (протягом кількох хвилин, годин) появою осередкової та/або загальномозкової неврологічної симптоматики, яка зберігається більше 24 годин або призводить до смерті хворого в короткий проміжок часу внаслідок цереброваскулярної патології.
Інсульт – одна з основних причин захворюваності, інвалідизації та смертності в усьому світі.
Судинні захворювання мозку посідають третє місце у структурі смертності після серцево-судинних захворювань та злоякісних пухлин усіх локалізацій. У структурі загальної смертності, в економічно розвинених країнах нею припадає 10-12%. Щороку від інсульту у світі помирає близько 6 млн. людей.
Першою згадкою про інсульт служать описи, зроблені Гіппократом в 460-х роках до н. е., в яких йдеться про випадок втрати свідомості внаслідок захворювання головного мозку.
Надалі Гален описав симптоми, які починаються з раптової втрати свідомості, і позначив їх терміном ἀποπληξία, тобто параліч. З того часу термін «аплексія» досить міцний і надовго входить у медицину, позначаючи при цьому інсульт.
Вільям Гарві в 1628 році вивчив, як рухається кров в організмі, і визначив функцію серця як насосну, описав процес циркуляції крові. Ці знання заклали основу вивчення причин виникнення інсульту та ролі судин у цьому процесі.
Значний внесок у розуміння патогенезу інсульту зробив Рудольф Вірхов. Він запропонував терміни «тромбоз» та «емболія». Дані терміни досі є ключовими у діагностиці, лікуванні та профілактиці інсульту. Пізніше він також встановив, що тромбоз артерій викликається не запаленням, а жировим переродженням судинної стінки і пов'язав його з атеросклерозом.
Інсульт поділяється на два види: ішемічний інсульт та геморагічний інсульт.
Ішемічний інсульт, або інфаркт мозку – гостре порушення кровообігу в головному мозку з розвитком стійких симптомів ураження, спричинених інфарктом у мозкову речовину. Основні фактори ризику інсульту ділять на немодифіковані (вік, стать, етнічна приналежність, спадкова схильність) та модифіковані (артеріальна гіпертензія, хвороба серця, цукровий діабет, куріння, зловживання алкоголем, дисліпедімія, метаболічний синдром та ін.). Найчастіше ішемічний інсульт виникає у хворих старше 60 років, які мають в анамнезі інфаркт міокарда, ревматичні вади серця, порушення серцевого ритму та провідності, цукровий діабет. Велику роль розвитку ішемічного інсульту грають порушення реологічних властивостей крові, патологія магістральних артерій. Характерним є розвиток захворювання в нічний час без втрати свідомості.
До геморагічного інсульту відноситься субарахноїдальний крововилив та внутрішньомозковий крововилив.
Спонтанний крововилив у головний мозок – це пошкодження паренхіми головного мозку кров'ю, що вилилася, внаслідок розриву внутрішньомозкової артерії, що призводить до компресії та зміщення супра- та субтонтеріальних структур. Основною причиною розвитку внутрішньомозкового крововиливу є артеріальна гіпертензія. Також причинами виникнення цього захворювання можуть бути: аневризми, ангіоми, коагулопатії, ангіїти (як наслідок зловживання наркотиками та алкоголем), передозування антикоагулянтів, крововилив у пухлину, геморагічна трансформація інфаркту та ін.
Субарахноїдальний крововилив (СК) - патологічний стан, що розвиваються в результаті надходження крові в субарахноїдальний простір головного мозку. Причиною СК може бути травма. Розшарування внутрішньочерепної артерії, різні захворювання крові (лейкози, тромбоцетонімія тощо), васкуліти, тромбоз мозкових вен. У 75-80% СК обумовлено розривом артеріальної аневризми, 15-20% відбуваються внаслідок артеріїту або мікотичного пошкодження стінки артерії, ще у 5-15% випадках встановити причину виникнення захворювання не вдається.
Інсульт може виявлятися загальномозковими та осередковими неврологічними симптомами.
Загальномозкові симптоми інсульту бувають різні. Цей симптом може виникати у вигляді порушення свідомості, оглушеності, сонливості або, навпаки, збудження, може виникнути короткочасна втрата свідомості на кілька хвилин. Сильний головний біль може супроводжуватися нудотою або блюванням. Іноді виникає запаморочення. Людина може відчувати втрату орієнтування у часі та просторі. Можливі вегетативні симптоми: відчуття жару, пітливості, серцебиття, сухість у роті. Клінічна картина визначається тим, яка ділянка мозку постраждала через пошкодження кровопостачальної його судини. Якщо ділянка мозку забезпечує функцію руху, то розвивається слабкість у руці чи нозі до паралічу. Втрата сили в кінцівках може супроводжуватися зниженням чутливості, порушенням мови, зору.
Подібні осередкові симптоми інсульту в основному пов'язані з пошкодженням ділянки мозку, що постачається кров'ю сонною артерією. Виникають слабкості в м'язах (геміпарез), порушення мови та вимови слів, характерне зниження зору на одне око та пульсації сонної артерії на шиї на боці ураження. Іноді з'являється хиткість ходи, втрата рівноваги, невгамовне блювання, запаморочення, особливо у випадках, коли страждають судини, кровопостачальні зони мозку, відповідальні за координацію рухів і почуття положення тіла в просторі. Виникає «плямиста ішемія» мозочка, потиличних часток і глибоких структур та стовбура мозку. Спостерігаються напади запаморочення у бік, коли предмети обертаються навколо людини. На цьому фоні можуть бути зорові та окорухові порушення (косоокість, двоїння, зниження полів зору), хиткість і нестійкість, погіршення мови, рухів та чутливості.
Факторами ризику є різні клінічні, біохімічні, поведінкові та інші характеристики, що вказують на підвищену ймовірність розвитку певного захворювання. Всі напрямки профілактичної роботи орієнтовані на контроль факторів ризику, їх корекцію як у конкретних людей, так і в популяції загалом.
Розпізнати інсульт можливо на місці, не зволікаючи, для цього використовуються три основні прийоми розпізнавання симптомів інсульту, так звані УЗП. Для цього попросіть потерпілого:
У посміхнутися. При інсульті посмішка може бути крива, куточок губ з одного боку може бути спрямований вниз, а не вгору.
З — заговорити. Вимовити просту пропозицію, наприклад: «За вікном світить сонце». При інсульті часто (але не завжди!) вимова порушена.
П - підняти обидві руки. Якщо руки піднімаються не однаково - це може бути ознакою інсульту.
Додаткові методи діагностики:
Попросити постраждалого висунути мову. Якщо мова кривої або неправильної форми і западає на один чи інший бік, це теж ознака інсульту.
Попросити постраждалого витягнути руки вперед долонями вгору та заплющити очі. Якщо одна з них починає мимоволі «виїжджати» вбік і вниз, це ознака інсульту.
Якщо постраждалий не може виконати якесь із цих завдань, необхідно негайно викликати швидку допомогу та описати симптоми медикам, які прибули на місце. Навіть якщо симптоми припинилися (минуще порушення мозкового кровообігу), тактика має бути одна - госпіталізація за швидкою допомогою; похилого віку, кома не є протипоказаннями госпіталізації.
Перш за все, хворого необхідно зручно укласти на ліжко і розстебнути одяг, що утруднює дихання, дати достатній приплив свіжого повітря. Видалити з рота протези, блювотні маси. Голова, плечі повинні лежати на подушці, щоб не було згинання шиї та погіршення кровотоку за хребетними артеріями. При розвитку інсульту найдорожчими є перші хвилини та години захворювання, саме в цей час медична допомога може бути найбільш ефективною, тому необхідно негайно звернутися за допомогою до фахівців.
Хворий з інсультом транспортується тільки в положенні лежачи.
Король Наталія Василівна, лікар-невропатолог вищої категорії
Дата публікації: 10.10.2023
Публікацію перенесено на новую страницу.
Statistics: 214
