Реклама:
Застосування нетрадиційних методів для лікування червоного вовчаку та інших хвороб сполучних тканин (склеродермії та дерматоміозиту), дозволяє отримати результати, які здаються фантастичними.
Хворі на червоний вовчак та їхні найближчі кревні родичі мають майже однакову схильність до захворювання на цю тяжку хворобу.
При вовчаку організм виробляє антитіла до ДНК і білків власних тканин - так звані аутоантитіла. У сполучній тканині нирок, серця, легень, суглобів, шкіри розгортаються запеклі битви цих аутоантитіл з тканинними білками, що призводить до тяжких запальних процесів.
Приступаючи до лікування хворого, важливо визначити причину розвитку хвороби.
Це означає отримати відповідь на запитання: чому жертвою хвороби стала саме ця людина, а не інша з тих, хто схильний до захворювання?
Рухаючись далі в цьому напрямі (збір та обробка інформації, в тому числі, сенситивної), ми знайдемо найкращий варіант виходу з ситуації.
Це може бути одужання або зниження агресивності хвороби, що не дозволить їй з обмеженої форми розвинутися в системну. Якщо хвороба вже мала системну форму, то привести її до обмеженої форми.Такі результати досягаються значними зусиллями як лікаря, так і хворого і тут велике значення має та обставина, що лікар разом із хворим активно та радикально впливають на перебіг хвороби.
Хворий робить значний внесок у своє власне одужання лише тоді, коли лікар його цьому навчить, допоможе та спрямує його зусилля.
Інші методи лікування залишають хворого в ролі пасивного спостерігача за поступовим руйнуванням власного організму.
Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, яке зазвичай призначається при лікуванні вовчаку, з моменту початку нашого лікування стає допоміжним.
Таким чином, застосування нетрадиційних методів для лікування червоного вовчаку та інших хвороб сполучних тканин (склеродермії та дерматоміозиту), дозволяє отримати результати, які здаються фантастичними.
Д-р В. Медін
Дата публікації: 13.12.2022
Statistics: 233
